Перевірка знань з теми "Неклітинні форми життя" для учнів 10 класу

Вимоги до знань учнів з теми:

Учень (учениця):
називає:
      -    неклітинні форми життя;

 -   гіпотези походження неклітинних форм життя;

наводить приклади:
      -    захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами;
 характеризує:
      -    хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів;

Використання програмно-проектних технологій у процесі національно-патріотичного виховання

  Одним з елементів національно-патріотичного виховання є формування екологічної свідомості. Адже скільки б відкриттів не здійснили українці, скільки б ми не мали спортивних здобутків та перемог, але вважати нас розвиненою нацією будуть лише тоді, коли ми навчимося підтримувати чистоту та порядок в своїй країні. 

  Чудовим засобом екологічного виховання є програмно-проектна діяльність, оскільки виконання проектів передбачає глибоке дослідження певних проблем, з'ясування їх причин та виконання послідовних, цілеспрямованих, взаємопов'язаних дій, спрямованих на їх усунення. 

   Приклади реалізованих проектів:

Повторюємо генетику

Завершується вивчення нами теми "Закономірності спадковості":

Тема 5. Закономірності спадковості (7 годин) 

Ми вивчили: Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень. Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Взаємодія генів.

Ви маєте:

називати:
- методи генетичних досліджень;
наводити приклади:
- взаємодії генів;
формулювати означення понять:
- "генотип", "фенотип", "домінантний стан ознаки", "рецесивний стан ознаки", "алельні гени", "гомозигота", "гетерозигота";
 характеризувати:
- закони Г. Менделя;
- основні положення хромосомної теорії спадковості;
- особливості успадкування при зчепленні генів;

Алкани (парафіни). Загальна формула алканів. Структурна ізомерія. Поняття про конформацію. Систематична номенклатура. Фізичні властивості алканів

Алкани, насичені вуглеводні (рос. алканы; англ. alkanes; нім. Alkane) — насичені ациклічні вуглеводні, що мають загальну формулу C_nH_2n+2, їх також називають парафінами.

Ізомерія

Ізомерія – явище, при якому різні сполуки, що мають однаковий якісний і кількісний склад, відрізняються своїми властивостями. Ізомерія пояснюється різною будовою молекул таких сполук (ізомерів). Відомо два основні типи ізомерії: структурна і просторова (стереоізомерія). Молекули структурних ізомерів різняться порядком зв’язку атомів і молекул, тобто хімічною будовою. В молекулах стереоізомерів хімічна будова однакова, але атоми по-різному розміщені в просторі. В гомологічному ряду вуглеводнів структурна ізомерія можлива з C4H10 : н-бутан CH3CH2CH2CH3 та ізобутан (CH3)2СН-СН3. Із збільшенням кількості атомів карбону число ізомерів швидко зростає. 

Загальні способи одержання оксидів, основ, кислот, солей

Оксиди одержують:

• Шляхом спалювання простих речовин: